Роман Безсмертний: «Головна цінність – людина. На цьому потрібно будувати державу»

Не можна побудувати успішної країни, якщо людина в системі цінностей держави не посідає головуючого місця. Інакше виходить щось на кшталт Радянського Союзу чи Північної Кореї, в легшому варіанті – це сучасна Україна. В нас сьогодні між державою та людиною – дуже глибока прірва. Роман Безсмертний, майбутній кандидат в президенти, який днями провів зустріч в Житомирі, робить акцент саме на цьому.

«Люди займаються самовиживанням, державні інститути – самозбереженням. Подолати цю прірву можна тільки якщо держава визнає головною цінністю людину і буде працювати на реалізацію прав людини», – каже він.

До Житомира Роман Безсмертний приїхав з презентацією ідеї «Велика Україна можлива!».

Ми весь час, говорить  Безсмертний, недооцінюємо себе. Натомість кожний  поляк, наприклад, виріс на ідеї Великої Польщі: Річ Посполита від моря до моря (від Балтійського до Чорного).  Немає угорця, який не плекав би  думку про Велику Угорщину Аттіли (завойовника, вождя гунів). Той самий «Рускій» – якою б не була ця ідея щодо сусідів, але вона об’єднує росіян.

Україна потребує ідеї, яка б єднала всіх українців, яка б давала їм відчуття приналежності до Великої України. «Реалізувати цю ідею – це завдання нашого покоління. Це завдання всіх, хто пережив оці перетворення, і відчув на собі всі принади і радянської влади, і перехідного періоду. І побачив, як важко народжується українська держава».

Роман Безсмертний переконаний, що на базі ідеї Великої України можна легше та ефективніше будувати успішну державу. Коли немає проблем із самоідентифікацією, коли є моральні принципи, що об’єднують – тоді перетворенням бути. Коли людина горда своєю Батьківщиною, коли вона горда називатися українцем  – в такої України велике майбутнє. Але це повинен розуміти і діяти у відповідності з цією ідею кожний без винятку: і продавець у магазині, і простий вчитель, і президент. Для реалізації ж багато не потрібно: треба просто виконувати закон. Кожний на своєму рівні.

Коли говоримо про Велику Україну, не маємо на увазі жодних територіальних претензій – це потрібно зрозуміти зразу й назавжди,   – каже Безсмертний.  Велика Україна не має меж, бо вона всюди, де є українці.

За останні місяці, одразу після оголошення про свій намір йти в президенти, політик об’їхав вже близько 20 міст. Розповідає, що всюди чує одне й те ж.  Незалежно: чи то захід, чи то схід, чи то місто-мільйонник, чи невеликий обласний центр,  – люди говорять, що Київ їх не чує. І це, насправді, дуже тривожні дзвіночки, які говорять про те, що в країні щось відбувається неправильно. А якщо пригадати  Донбас, якого не чув Київ, вимальовуються не просто неприємні, а страшні асоціації.

Київ не чує, бо дві третини первинних потреб людини: медицина, освіта, комунальні питання  тощо – знаходяться на рівні місцевої громади. Але при цьому у нинішній ситуації дві треті повноважень і ресурсів знаходяться в центрі. «Вирішити проблеми така модель ніколи не зможе. Потрібне інше місцеве самоврядування. А до нього – гроші, повноваження, ресурси», – каже Безсмертний. Бо ця модель недієздатна, її не можна полагодити, потрібна нова.

Безсмертний виступає за ліквідацію районних рад і надання максимальних повноважень місцевим громадам. Тоді значно зменшиться кількість паперів, які мають прийти з Києва, благословляючи ту чи іншу справу, скоротиться час виконання задачі і головне – результати набагато швидше будуть відчутні для простої людини. Адже, наполягає Роман Безсмертний, людина має бути головною ціннісною одиницею, яке б питання не вирішувалось: від полагодження системи центрального опалення до написання нової Конституції.

Що стосується нової Конституції, на думку Безсмертного, час вже давно її вимагає.  Адже вона безнадійно застаріла й не виконує своєї головної задачі: належного захисту та забезпечення прав людини. В діючому Основному Законі дуже багато написано про державу і дуже мало  – про людину. Бо, визнає Безсмертний, вона й писалася задля існування держави – політик  брав безпосередню участь в написанні багатьох статей Конституції. В 1996 році, коли її приймали, це було основним і вирішальним завданням: зробити так, аби держава Україна відбулася. На сентименти  на зразок «права людини» просто не було часу.

От і виходить, що громадянин і держава знаходяться в паралельних площинах.

Роман Безсмертний вважає, що оновити Конституцію  – це дуже важливо, але недостатньо. Державі не вистачає ідеї, яка  б об’єднувала всіх без винятку українців, причому тут не має значення навіть географія.

Оксана Гордієнко