Суворі перепади зими нам не в дивовижу, і нинішня – не виняток. Переохолодження і обморожень слід побоюватися всім, але уважніше всього потрібно ставитися до грудних дітей: вони не поскаржаться на холод, не попросяться додому з вулиці. На що слід звернути увагу при зимовій прогулянці й відразу після неї?
Як правильно одягнути малюка?
Зимові прогулянки вимагають обережності і розсудливості. Для прогулянки і сну на свіжому повітрі дуже важливо правильно одягнути малюка відповідно до погоди.
Під низ надягається одноразовий підгузок і нижня білизна (боді, потім комбінезончик або кофточка з повзунками). Далі – теплий комбінезон або тепла кофтинка зі штанцями. І нарешті – теплі носочки, тонка бавовняна шапочка або косинка (кінці зав’язувати не треба – просто складіть їх на грудях) і вовняна шапочка. Зверху надягається «вуличний» комбінезон. У такому вигляді дитину можна «упакувати» в спеціальний прогулянковий ватний чи хутряний мішок або загорнути в теплу ковдру з підодіяльником.
Звичайно ж, рекомендацій цих потрібно дотримуватись з урахуванням погоди за вікном. При температурі, нижчій мінус 25°С, можливо, має сенс зовсім утриматися від прогулянки. І ще одна умова: «упакована» для зимової прогулянки дитина повинна мати можливість ворушити ручками і ніжками!
Якщо ваш малюк вже ходить і прогулянка для нього – процес пізнання навколишнього світу, а не сон на свіжому повітрі, його «екіпірування» для зимової прогулянки стає ще більш відповідальним завданням.
У сильний мороз відкриті ділянки шкіри (щоки, ніс) необхідно захищати спеціальними зимовими кремами («Морозко», «Рум’яні щічки», «Крем для прогулянок» і т.п.) або тваринним жиром. Простежте, щоб дитина не торкалась відкритими частинами тіла до металу та іншого холодного матеріалу з високою теплопровідністю; її одяг і взуття повинні бути достатньо вільними, щоб зберігати повітряний термоізолюючий прошарок і не стискати кінцівку, ускладнюючи кровообіг.
Взимку дитині ні в якому разі не повинно бути холодно, але може бути трохи прохолодно – на те вона й зима, це в якійсь мірі стимулюватиме її рухову активність. Одяг дитини повинен бути легким, просторим і зручним, його основне призначення – надійно захищати малюка від холоду, вологи і вітру, дозволяючи водночас активно і комфортно освоювати навколишній світ.
Хотілося б також звернути увагу на часом зайву «турботу» деяких мам і бабусь, що надягають на своє чадо весь зимовий гардероб. У такій екіпіруванні дитина практично не може рухатися, зате сильно пітніє, що призводить до перегріву тіла, застою і перерозподілу крові, якої стає недостатньо для обігріву периферичних ділянок, – не кажучи вже про те, що вологий від поту одяг втрачає теплоізоляційні властивості. Діти таких «турботливих» батьків, як правило, піддаються частим респіраторним інфекціям (званим у народі «застудами»), схильні до хронічних захворювань, фізично слаборозвинені.
Ознаки обмороження і загального переохолодження:
– шкіра блідо-синюшна;
– температурна, тактильна і больова чутливість відсутні або різко знижені;
– при відігріванні з’являються сильні болі, почервоніння і набряк м’яких тканин;
– при більш глибокому пошкодженні через 12-24 год. можлива поява міхурів з кров’яним вмістом;
– при загальному переохолодженні дитина млява, байдужа до оточення, її шкірні покриви бліді, холодні, пульс частий, артеріальний тиск знижений, температура тіла, нижча 36°С.
Що робити, якщо має місце обмороження або загальне переохолодження?
Залежно від ступеня пошкодження тканин і зниження температури тіла, переохолодження і обмороження діляться на стадії і ступені, які, як правило, можна визначити не раніше ніж через добу, а ми розглянемо основні принципи надання першої допомоги.
Перш за все необхідно зігріти дитину в теплому приміщенні. Зігрівання ураженої частини тіла повинне бути поступовим, повільним, переважно пасивним. Неприпустимо (!) розтирати відморожені ділянки тіла руками, тканинами, спиртом і тим більше снігом! (Подібні поради напрочуд живучі і досі побутують у народі.) Справа у тому, що ці заходи сприяють тромбоутворенню в судинах, поглиблюючи процеси деструкції уражених тканин.
Потерпілого потрібно закутати в теплу ковдру (при загальному переохолодженні) або (при відмороженні) накласти на уражену частину тіла термоізолюючу ватно-марлеву пов’язку (7 шарів) для кумуляції тепла і запобігання передчасному зігріванню поверхневих тканин (і, відповідно, утворення перепаду температур між поверхневими і глибшими тканинами). Застосування термоізолюючої пов’язки дозволяє в кілька разів уповільнити зовнішнє зігрівання ураженої ділянки при забезпеченні загального зігрівання організму.
Якщо відморожена рука або нога, її можна зігріти у ванні, поступово підвищуючи температуру води з 20 до 40°С і протягом 40 хвилин ніжно(!) масажуючи кінцівку. На внутрішню поверхню стегна або плеча можна додатково покласти теплу грілку.
Потерпілому дають рясне тепле пиття – наприклад, солодкий чай.
З медикаментів доцільне застосування знеболювального і судинорозширювального засобів, а також настоянки валеріани або собачої кропиви в якості заспокійливого. Робити це слід після консультації та призначення лікарів.
Якщо відігрівання після відмороження супроводжується помірними болями, відновлюються чутливість, температура і колір шкірних покривів, самостійні повноцінні рухи, то кінцівку витирають насухо, шкіру обробляють 70% спиртом (або горілкою) і накладають суху пов’язку з ватою.
Ознаки глибокого обмороження, при яких необхідна термінова кваліфікована медична допомога:
– чутливість обморожених ділянок не відновлюється;
– зберігаються сильні болі;
– зберігається блідість шкірних покривів;
– якщо натиснути пальцем на шкіру, а потім прибрати палець, колір шкіри не змінюється;
– з’являються пухирі з кров’яним вмістом.
Увага: обморожені ділянки надовго зберігають підвищену чутливість до холоду, легко піддаються повторному обмороженню і тому надалі мають потребу в особливо надійному захисті!
Обласний медичний центр здоров’я та спортивної медицини
